- супровідник
- —————————————————————————————супрові́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
супровідник — а, ч. Особа, яка супроводжує кого , що небудь … Український тлумачний словник
супровідниця — і. Жін. до супровідник … Український тлумачний словник
провідник — 1 іменник чоловічого роду, істота супровідник; залізничник; керівник провідник 2 іменник чоловічого роду тіло, яке проводить тепло, звук, електрику … Орфографічний словник української мови
супроводжувач — а, ч., рідко. Те саме, що супровідник … Український тлумачний словник
провід — I пр овід воду, ч. 1) Елемент з єднання, зв язку електричних пристроїв, приладів, вузлів. •• Електри/чні проводи/ ізольовані або неізольовані провідники електричного струму з одного або кількох дротів. Зазе/млювальний про/від провідник з малим… … Український тлумачний словник
провід — 1 іменник чоловічого роду супровід; акомпанемент; керівництво; авангардна роль) провід 2 іменник чоловічого роду металевий провідник, дріт, призначений для передавання електричного струму * Але: два, три, чотири проводи провід іменник чоловічого… … Орфографічний словник української мови